Будинок готелю «Пальміра»

Будівля 16 вересня 2018

Будинок готелю «Пальміра» / Building of Palmira Hotel

Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення (Наказ Управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 №196)
Розташування: вулиця Лейтенанта Покладова, 3
Будівництво: кінець ХІХ ст.
Поверховість: 3

Будівля, в якій розміщувався колишній готель «Пальміра», є однією з небагатьох збудованих до Жовтневого перевороту споруд Кременчука, що збереглися до сьогодні.

Готель був збудований наприкінці ХІХ століття на одній із найбільш жвавих вулиць міста – Херсонській (зараз – вулиця Лейтенанта Покладова). Навпроти розташовувався готель «Вікторія». Наприкінці ХІХ століття в готелі два місяці під час гастролей мешкав відомий цирковий артист Анатолій Дуров.

1900 року в готелі відбулися перші загальні збори Кременчуцького відділення Імператорського Російського технічного товариства, створеного для розвитку техніки й промисловості.

1902 року Кременчук уперше відвідав Шолом-Алейхем. Він зупинився саме в «Пальмірі», де працював над розділами повісті «Тев'є-молочар» та завершив оповідання «Годель». 1906 року в готелі зупинялась трупа одеського єврейського театру А. Фішзона.

У 1913 році в готелі навпроти зупинялися Ігор Сєверянин та поет і письменник Федір Сологуб, які виступали в Пушкінській народній аудиторії Кременчука. Обидва вони обідали та вечеряли в ресторані готелю «Пальміра».

Після Лютневої революції 1917 року в будівлі розмістилася Рада робітничих і солдатських депутатів. Пізніше готель знову відкривають, перейменувавши в «Жовтень».

Улітку 1938 року в готелі зупинилися два постояльці, які приїхали до Кременчука збирати й записувати українські народні пісні. Одним з них був Платон Майборода – на той час студент Київської консерваторії.

Будівлю, зруйновану під час Другої світової війни, після війни відбудовують, і вона стає єдиним готелем у місті. 1957 року в ньому зупинявся Павло Тичина.

Із 2013 року будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Зараз в ній розташований Департамент освіти Кременчука.

Джерела

1. Отчет Кременчугского отделения Русского технического общества, Санкт-Петербург, 1901.

2. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. – Видання друге, перероблене і доповнене. – Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. – 224 с. (рос. мовою).

3. Лушакова А. Н. История гостиницы «Пальмира » в Кременчуге // Околиці Кременчука. – 02.12.2012. – Режим доступу: https://okrain.net.ua/uk/article/read/istoriya-gostinicy-palmira-v-kremenchuge.html.

4. Шолом Алейхем закончил в Кременчуге один из своих рассказов // История Кременчуга, Крюкова-на-Днепре и его окраин. – 06.07.2014. – Режим доступу: https://kremenhistory.org.ua/sholom-alejkhem-zakonchil-v-kremenchuge-odin-iz-svoikh-rasskazov/.

5. Театр и кино в Кременчуге в начале XX века // 05366, сайт города Кременчуга. – 10.09.2014. – Режим доступу: https://www.05366.com.ua/news/616473/teatr-i-kino-v-kremencuge-v-nacale-xx-veka.

6. Додаток до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 грудня 2016 року.