Парк Воїнів-інтернаціоналістів

Парк восени (19 жовтня 2019)

Колишня назва: імені 60-річчя Жовтня
Розташування: між проспектом Лесі Українки та Сухим Кагамликом
Відкрито: 1977
Площа: 9,4 га
Статус: частина регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» (Рішення Полтавської обласної ради від 28.02.2013 р.)

Парк Воїнів-інтернаціоналістів лежить на Молодіжному навпроти палацу культури «Нафтохімік», між проспектом Лесі Українки (на сході) та правим берегом Сухого Кагамлика (на заході). З півдня парк обмежений вулицею Героїв України, з півночі – безіменним провулком, що продовжує напрямок провулку Джохара Дудаєва. Парк Воїнів-інтернаціоналістів є частиною регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» – зоною стаціонарного відпочинку.

Історія

На початку 1970-х років новий великий мікрорайон Кременчука – селище Молодіжне – через близькість великих підприємств північного промислового вузла (нафтопереробного заводу, ТЕЦ, заводу технічного вуглецю) та велику кількість мешканців гостро потребував створення зелених зон і громадського простору для дозвілля, перш за все – великого парку.

Створити новий парк відпочинку вирішили між проспектом 50-річчя Жовтня та берегом Сухого Кагамлика, попередньо відселивши мешканців приватних одноповерхових будинків, які підлягали знесенню. Планувалося створити парк на базі існуючих садів і ставка на Сухому Кагамлику.

Ескізно-планувальне рішення парку було розроблене в 1975 році архітекторкою Кременчуцького проєктного відділу «Укрміськбудпроект» Тетяною Степанівною Свєрчковою. Згідно з ним перша черга парку мала стати зоною тихого відпочинку з пляжем. Було передбачено місце для розміщення атракціонів і напівпідземного туалету.

Відповідно до проєкту головний вхід із проспекту 50-річчя Жовтня являв собою невелику терасу, вимощену бетонними плитами, з боків якої були квіткові вазони й невисокі дерев’яні лави. Центром композиції мала стати скульптура з кольорового металу на водному дзеркалі з підсвічуванням. Головна алея з асфальтовим покриттям, розділена квітником на 2 частини по 12 м кожна, вела до центральної частини парку, кульмінаційним моментом якої мав стати басейн із фонтанами. Від головної алеї йшли алеї для прогулянок із щебеневим покриттям. Із інших елементів благоустрою передбачалися садові лави, фонтанчики з питною водою, декоративні басейни, тіньові грибки й навіси на пляжі. Дендрологічний проєкт передбачав групові насадження однієї або кількох порід із різнобарвним листям та підлісок із тіньовитривалих видів. На галявинах мали бути солітери декоративних форм. При виборі порід дерев і кущів використовувся принцип контрастності. Головні породи, що пропонувались для висадки: липа серцелиста, клен гостролистий, ясен зелений, дуб північний, береза повисла, горобина звичайна, верба вавилонська, клен цукристий, ялина звичайна, бузок звичайний, садовий жасмин звичайний, форзиція плакуча, жимолость татарська.

Восени 1975 року перша черга парку була закладена. Як водилось у ті часи, парк став «народною» будовою. Впродовж наступного року проводились роботи з облаштування пляжу й атракціонів. Більшість робіт була виконана силами підприємств і організацій Автозаводського району. Проєкт був утілений не повністю й зазнав змін. Наприклад, басейн із фонтанами не збудували, а композиційним центром парку натомість стала кругла клумба, до якої вела центральна алея. Від клумби променями розходились інші алеї. Були встановлені атракціони: «Чортове колесо», «Карусель», «Літаки», «Автодром», тир. Навколо парку звели кам’яний парапет.

Відкриття парку відбулося в 1977 році, відповідно, за звичаями тих часів, він отримав назву «Парк відпочинку імені 60-річчя Жовтня». Біля центрального входу була встановлена стела з назвою парку російською мовою, виготовлена шляховим ремонтно-будівельним управлінням за індивідуальним проєктом та ескізом архітектора Автозаводського району на замовлення КНПЗ. Центральний вхід був просторово узгоджений із Палацом культури нафтохіміків, що зводився навпроти, на іншому боці проспекту 50-річчя Жовтня. Роботи з облаштування парку продовжувалися й надалі: на березі Сухого Кагамлика облаштували зону відпочинку з пляжем.

Парк відразу ж став популярним серед мешканців Молодіжного, на свята в ньому проводили масові гуляння, конкурси.

Напередодні Дня комсомолу 28 жовтня 1989 року за ініціативи міського клубу воїнів-інтернаціоналістів у парку була закладена «Алея пам’яті»: висаджені іменні берізки на честь сімнадцяти загиблих в Афганістані воїнів. Більшість із тих берез і сьогодні нагадують про загиблих земляків. На початку «Алеї пам’яті», біля композиційного центру парку – круглої клумби, ліворуч від центральної алеї, був урочисто відкритий пам’ятний знак – гранітна брила з інформаційною дошкою з написом російською: «Аллея заложена в честь воинов, выполнявших интернациональный долг в Республике Афганистан». Тоді ж у членів клубу виникла ідея встановити в парку меморіал «воїнам-афганцям» і почалися пошуки спонсорів.

У 1990-ті роки парк «Імені 60-річчя Жовтня», як і інші парки Кременчука, занепадав: атракціони демонтували, насадженням належну увагу не приділяли. А сам парк, особливо в темну пору доби, став місцем небезпечним. Міський голова Іван Пономаренко передав його в користування приватній фірмі, яка зобов'язалася розвивати паркову інфраструктуру, але невдовзі розвалилася через проблеми з правоохоронними органами.

У 2002 році парк перейменували в парк Воїнів-інтернаціоналістів і поступово почали перетворювати в меморіальний.

15 лютого того ж року ліворуч від центрального входу в парк відкрили пам’ятний знак Воїнам-інтернаціоналістам – стелу з барельєфами двох радянських «воїнів-афганців», БТРу та новою назвою парку.

У вересні 2003 року на круглій клумбі в кінці центральної алеї встановили монумент «На афганській стежині» авторства Валентини Гнатівни Волкової: три скульптурні фігури «воїнів-афганців» (гранатометника, снайпера й командира групи), які ніби спускаються стежкою з гори. Щороку 15 лютого на День вшанування учасників бойових дій на території інших держав біля пам’ятника проходять урочисті заходи.

У 2004 році на центральні алеї парку був створений меморіал «Алея пам’яті воїнів, загиблих в Афганістані», який являє собою 20 кенотафів у вигляді меморіальних стел, присвячених воїнам із Кременчука та Кременчуцького району, котрі загинули на Радянсько-афганській війні. Автором кенотафів став скульптор Анатолій Котляр. Разом із пам’ятником «На афганській стежині» «Алея пам’яті…» утворила єдиний меморіальний комплекс.

2006 року товариство, якому парк був переданий в оренду, виступило з пропозицією будівництва в ньому дитячого кафе, магазину, фітнес-центру, картодрому, тенісних кортів і аквапарку. Проти забудови парку виступив тодішній міський голова Микола Глухов.

Урешті-решт парк передали в обслуговування міської організації ветеранів Афганістану. Ця організація висувала різні ідеї, як от: встановити в парку два БТРа, збудувати на місці занедбаного танцмайданчика музей воїнів-інтернаціоналістів. Але ці ідеї не були реалізовані. Стан парку викликав нарікання містян.

2 серпня 2014 року до Дня високомобільних десантних військ на зворотному боці пам’ятного каменю на честь закладання «Алеї пам’яті воїнів, які виконували інтернаціональний обов’язок у Республіці Афганістан» встановили меморіальну дошку Герою Радянського Союзу, «десантнику СРСР №1» Василю Пилиповичу Маргелову. В 2022 році після початку повномасштабного російського вторгнення громадські активісти почали наполягати на демонтажі дошки «типовому російському окупантові», а невідомі облили її червоною фарбою. Нарешті, в травні наступного року, дошку зняли.

У 2013 році територія парку Воїнів-інтернаціоналістів була віднесена до регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький». Проєктом реконструкції передбачалося створення нової алеї, присвяченої воїнам, які брали участь у конфліктах в інших країнах. У 2016–2017 роках проводився благоустрій парку (заміна старої плитки на нову, встановлення нових бордюрів) та реконструкція меморіалу.

Сучасність

Незважаючи на те, що значна частина парку була перетворена в меморіальну зону, він залишився найулюбленішим місцем відпочинку мешканців Молодіжного. У ньому є багато дитячих майданчиків і атракціонів, облаштований пляж. У парку зростають абрикос звичайний, айлант найвищий, береза повисла, бузина чорна, верба вавилонська, гіркокаштан звичайний, горобина звичайна, груша дика, дуб північний, катальпа бігнонієвидна, клен цукристий, липа серцелиста, липа широколиста, робінія звичайна, тополі Болле та пірамідальна, шовковиця чорна, ялівці козачий і звичайний, ялина звичайна, ясен звичайний та інші породи. Зараз парк Воїнів-інтернаціоналістів площею 9,4 га є «зоною стаціонарного відпочинку» ландшафтного парку «Кагамлицький».

У парку розташовані такі пам’ятки:

• Пам’ятний знак на честь закладання «Алеї пам’яті воїнів, які виконували інтернаціональний обов’язок у Республіці Афганістан» (1989)
• Пам’ятний знак Воїнам-інтернаціоналістам (2002)
• Пам’ятник «На афганській стежині» (2003)
• Меморіальний комплекс «Алея пам’яті воїнів, загиблих в Афганістані» (2004)

Галерея

Пляж на Сухому Кагамлику (28 травня 2016)

Парк узимку (26 січня 2019)

Центральна алея (11 вересня 2020)

Перший сніг (16 листопада 2020)

Зимові розваги дітей (16 січня 2021)

Парк узимку (13 лютого 2021)

Парк узимку (14 лютого 2021)

Відлига (27 лютого 2021)

Занедбаний танцмайданчик (27 лютого 2021)

Осінь у парку (14 листопада 2021)

Джерела

1. Коваленко В. М., Герасимович Т. І. Зелений наш Кременчук. Кременчук, 1999. 59 с.

2. Музиченко Н. В., Соколова І. М. Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах / наук. ред. О. М. Байрак. Кременчук : ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. 192 с., 220 іл.

3. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.