четвер, 7 березня 2019 р.

Пам’ятний знак підпільницям, які загинули на Крюківському мосту

Пам’ятний знак підпільницям, які загинули на Крюківському мосту © Oleh Kushch, CC-BY-SA-4.0
Пам’ятний знак 21 жовтня 2017

Пам’ятний знак підпільницям, які загинули на Крюківському мосту / Memorable sign to Underground girl-workers

Статус: пам’ятка історії місцевого значення (Наказ Управління культури Полтавської ОДА від 19.10.2010 № 358)
Розташування: вулиця Небесної Сотні (біля в’їзду на Крюківський міст)
Відкриття: 2000-ні
Матеріал: граніт

Пам’ятний знак підпільницям, які загинули на Крюківському мосту (або Пам’ятний знак комсомолкам-підпільницям 1919 року) знаходиться в зеленій зоні біля в’їзду на Крюківський міст з лівого берега Дніпра, праворуч від вулиці Небесної Сотні (якщо підніматися на міст). Встановлений на честь шести єврейок-робітниць махоркової фабрики, які загинули від рук денікінців 17 листопада 1919 року.

Емма Брандман, Соня Гальпер, Емма Гордон, Валя Готліб, Поля Каплун та Женя Лознер були членкинями підпільної організації Комуністичного союзу молоді. Вони брали активну участь у підготовці страйку робітників, присвяченому другій річниці Жовтневого перевороту, розповсюджували серед робітників більшовистську газету «Дело революции», листівки та прокламації. Діяльність підпільниць було викрито денікінцями, дівчат заарештували, катували, а потім жорстоко вбили на мосту, порубавши шашками, тіла ж скинули в Дніпро. Дівчатам було від 16 до 20 років.

13 листопада 1936 року на вулиці Шевченка неподалік від мосту було врочисто відкрито пам’ятний знак на честь дівчат-підпільниць за авторством архітектора Льва Шлапаковського. Монумент являв собою меморіальну дошку в рамі з дикого каменю на гранітному ступінчастому постаменті. На дошці був напис: «На цьому місці від злодійської руки білих бандитів загинули смертю хоробрих кращі дочки Ленінського комсомолу». Під написом – медальйони з портретами дівчат. Цей монумент був знищений на початку окупації Кременчука в 1941 році та не був відбудований після її завершення.

Пам’ятний знак підпільницям, які загинули на Крюківському мосту (1936)
Пам’ятний знак у 1936 році © Сергій Шиманський

Сучасний пам’ятний знак був відкритий у 2000-х роках. 19 жовтня 2010 року Наказом Управління культури Полтавської ОДА монументу було присвоєно статус пам’ятки історії місцевого значення.

Пам’ятний знак являє собою кам’яний обеліск з табличкою з написом. Від самого початку напис був таким: «Пам’ятний знак вшановує пам'ять шести підпільниць-комсомолок махоркової фабрики, які загинули 17 листопада 1919 року на Крюківському мосту / Брандман Емма / Гальпер Соня / Гордон Емма / Готліб Валя / Каплун Поля / Лознер Женя».

У липні 2016 року пам’ятний знак на певний період зник. За словами тодішнього секретаря Кременчуцької міської ради Юрія Гриценка, його демонтували для реконструкції, тому що він був пошкоджений (була відбита частина гранітної плити).  Але ймовірніше, монумент тимчасово демонтували, щоб декомунізувати, адже після повернення знаку через декілька місяців із напису на табличці зникло слово «комсомолок».

Джерела

1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).

2. Станислав Константинов. В Кременчуге исчез памятный знак комсомолкам-подпольщицам [Електронний ресурс]  // Кременчуцький ТелеграфЪ. – 14.07.2016. – Режим доступу: https://www.telegraf.in.ua/yandex/10055127-v-kremenchuge-ischez-pamyatnyy-znak-komsomolkam-podpolschicam.html.

3. Гражданская война 1918-1920 в Кременчуге [Електронний ресурс]  // Наш Кременчуг. – 17.12.2016. – Режим доступу: http://kremenchug.co.ua/grazhdanskaya-voyna-1918-1920-v-kremenchuge.html.

4. Додаток до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 грудня 2016 року.

5. Борис Бабилуа. Деникинцы, повстанцы батьки Махно и кременчугские евреи [Електронний ресурс]  // История Кременчуга, Крюкова-на-Днепре и его окраин. – 20.11.2018. – Режим доступу: http://kremenhistory.org.ua/denikincy-povstancy-batki-mahno-i-kremenchugskie-evrei/.

6. Спарбер М. Всё, что было, бесследно не канет [Електронний ресурс] // Історія Полтави. – Режим доступу: http://histpol.narod.ru/books/memory/mem-002.htm.

7. Ивушкин В. Э. Крюковский мост в Гражданскую [Електронний ресурс] // Город Кременчуг. – Режим доступу: http://gorod-kremenchug.pl.ua/Most/Glava-2.htm.

Немає коментарів:

Дописати коментар