Вулиця Коцюбинського

Вулиця Коцюбинського біля вулиці 1905 року (11 травня 2019)

Вулиця Коцюбинського / Kotsiubynskoho Street

Колишні назви: Набережна, Мала Міщанська, Училищна
Місцевість: Центр
Район: Автозаводський
Протяжність: бл. 672 м
Заснування: XVIII ст.
Рух: двобічний
Покриття: асфальт

Вулиця Коцюбинського тягнеться від вулиці Ігоря Сердюка та площі Перемоги на північний захід до вулиці 1905 року. Пролягає між вулицями Іонинською (ліворуч) та Перемоги (праворуч), приймає в себе Садовий провулок, перетинається з вулицями Гоголя та Троїцькою.

Вулиця веде свою історію ще з 1774 року, коли від гласису навколо фортеці на березі Дніпра було прокладену вулицю Набережну, яка закінчувалася на заливних луках Сухого Кагамлика. Навпроти фортеці на території сучасного готелю «Кремінь» був будинок, в якому жив генерал-губернатор

На початку ХІХ століття на Скатній площі, яка простягалася від берега Дніпра до Малої Міщанської (колишньої Набережної), була збудована Кременчуцька провіантська комісія – комплекс із кількох десятків споруд, а наприкінці століття Міська дума розбиває на Скатній площі сквер, який отримує назву «Штабний». Сквер дожив до наших днів, ставши частиною Придніпровського парку, а будівлі провіантської комісії були повністю зруйновані в часи Другої світової війни (тепер на їхньому місці – спортивний комплекс Кременчуцького льотного коледжу).

У другій половині ХІХ століття на початку вулиці зводиться будинок Кременчуцького повітового земства, біля якого в 1915 році за ініціативою й проєктом гласного міської думи В. Устимовича розбивається невеличкий скверик, який отримує назву «Земський» (зараз на цьому місці готель «Кремінь»). Особняк самого Устимовича розташовувався поруч.

У 1873–1878 роках завдяки купцю й меценату Смірнову, який заповів 35 тисяч карбованців на розвиток освіти (на ці кошти придбали земельну ділянку по Малій Міщанській і замовили проєкт), була зведена будівля першого середнього освітнього закладу міста – Олександрівського реального училища . Автором проєкту став цивільний інженер І. Брусницький, а на місці керував будівництвом міський архітектор Олександр Несвітський. Після відкриття нового освітнього закладу вулиця отримує й нову назву – Училищна. В Олександрівському реальному училищі навчався майбутній український радянський письменник Андрій Головко, якому 1979 року на фасаді будинку, в якому розташовувався заклад, встановили меморіальну дошку. 1930 року в будівлі колишнього реального училища відкрили інститут соціального виховання (пізніше – учительський інститут), в якому в 1934–1935 роках навчався український радянський педагог та письменник Василь Сухомлинський.  У часи Другої світової війни загарбники спалили інститут. Після звільнення міста в обгорілій коробці будівлі розташувалась ґудзикова фабрика, а після відновлення будівлі з 1961 року – Кременчуцьке льотне училище цивільної авіації (зараз – Кременчуцький льотний коледж).

У 1940-х роках вулиця отримала свою сучасну назву на честь Михайла Коцюбинського.

У післявоєнні роки вулиця активно забудовується. В одному з житлових будинків на першому поверсі відкривається виставкова зала художньо-виробничих майстерень, пізніше – Кременчуцького відділення Спілки художників України, а 1999 року після капітального ремонту зала передається Кременчуцькій художній галереї.

Також була відновлена будівля колишнього Кременчуцького повітового земства, яка стала житловим будинком.

У 1988 році поруч з будівлею колишнього реального училища на місці дореволюційного особняка князя Серебряного, який був знесений, звели новий корпус льотного училища.

Сьогодні по вулиці Коцюбинського розташовані кілька об’єктів історії, культури та соціальної сфери:
- готель «Кремінь» (вул. Ігоря Сердюка, 1);
- Придніпровський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва;
- будинок колишнього Кременчуцького повітового земства (житловий будинок; вул. Коцюбинського, 2) – пам’ятка архітектури;
- Кременчуцька міська художня галерея (вул. Коцюбинського, 4);
- будівля колишнього Олександрівського реального училища з меморіальною дошкою на честь письменника Андрія Головка (корпус Кременчуцького льотного коледжу; вул. Коцюбинського, 12) – пам’ятка історії;
- спортивний комплекс Кременчуцького льотного коледжу.

Вулицею пролягають маршрути автобусу та маршрутного таксі №16 та приміського автобусу №216.

Галерея

Училищна вулиця біля Олександрівського реального училища (раніше 1917)

Вулиця Коцюбинського біля вулиці 1905 року (11 травня 2019)

Джерело

1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).