Пам’ятник В. І. Леніну (в Біржовому сквері)

Відновлений пам’ятник у 1950-х роках

Розташування: колишній Біржовий сквер (зараз – територія біля будівлі регіонального відділення «Індустріалбанку»)
Відкриття: 1926; 1946
Демонтаж: 1965; 1973
Матеріал: бронза, пізніше – бетон (скульптура), граніт (постамент)

Ця публікації розміщена виключно в наукових (краєзнавчих) цілях і не може бути розцінена як пропаганда комуністичного тоталітарного режиму, який, безперечно, є великим лихом.

Після встановлення радянської влади у Кременчуці керівництво міста розташовувалося в будівлі Міської думи біля Біржового скверу, тому у довоєнні роки він вважався центральним і саме тут був установлений перший у місті постійний пам’ятник Леніну. Урочисте відкриття монумента відбулося 7 листопада 1926 року (автори: архітектор Л. Шлапаковський, скульптор В. Козлов). Пам’ятник, збудований на пожертви кременчуківців, був розташований ближче до сучасної вулиці Лейтенанта Покладова і являв собою бронзову статую з піднятою правою рукою на високому постаменті з місцевого сірого граніту. Частково пам’ятник був відлитий із використаних гільз.

Під час окупації Кременчука німці зруйнували пам’ятник: скинули статую та зірвали табличку «Ленін». У 1946 році пам’ятник відновили: фігуру лідера більшовиків заввишки 2,85 метра з бетону й мармурової крихти встановили на вцілілому гранітному постаменті. Повторне урочисте відкриття відбулося 7 листопада 1948 року. Фігуру вождя заввишки 2,85 метра з мармурової крихти встановили на гранітному постаменті, що вцілів. До пам’ятника від сучасної вулиці Лейтенанта Покладова вели три паралельні алеї, які прикрашали влітку квіткові клумби з петуніями, алісумом, космеєю. Навколо постаменту на клумбі висаджували червоні канни. За пам’ятником була невисока біла огорожа з квітковими вазонами, яка відділяла меморіальну частину скверу від зони відпочинку. 29 вересня 1965 року, у річницю визволення Кременчука від німецьких нацистів, пам’ятник перенесли у парк МЮД (Міжнародного юнацького дня). У 1971 році позаду монумента був зведений палац культури заводу «Дормаш», а в 1973 році, оскільки на той час у Кременчуці вже відкрили новий «головний» пам’ятник «вождю світового пролетаріату» на площі Перемоги, «старого Леніна» демонтували й передали в одну з військових частин Севастополя.

Галерея

Відновлений пам’ятник у 1958 році © Ф. Гілевич

Пам’ятник біля новозбудованого палацу культури заводу «Дормаш» у 1971 році © І. О. Кропивницький

Джерела

1. Музиченко Н. В., Соколова І. М. Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах / наук. ред. О. М. Байрак. Кременчук : ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. 192 с., 220 іл.

2. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.

Джерело першого фото: особистий архів Олега Гориславського.