Будівля театру «Корсо»

Пекарня в будівлі театру «Корсо» (8 січня 2022)

Розташування: вулиця Івана Приходька, 65
Будівництво: бл. 1909
Поверховість: 1

Будівля колишнього театру й кінотеатру «Корсо» (від італ. Corso або від фр. Corseaux), історія якого пов’язана з діяльністю Антона Семеновича Макаренка та його брата, Віталія Семеновича Макаренка, розташована по вулиці Івана Приходька.

За спогадами Віталія Макаренка, кінотеатр «Корсо» був відкритий на вулиці Херсонській у 1909 році, а за іншими даними – наприкінці 1913 року. У пам'ятних книжках Полтавської губернії заклад уперше згадується в 1914 році.

В електробіограф демонстрували виключно монопольні кінострічки (тобто ліцензовані). За словами Віталія Макаренка, покази йшли щодня, фільми змінювалися раз на тиждень. При театрі діяв струнний квартет, учасником якого був і Віталій Семенович. У будівлі також розміщувався буфет і акваріум.

У часи Радянсько-української війни будівля «Корсо» була передана під клуб для робітників Крюківських вагоноремонтних майстерень. При клубі з ініціативи Віталія Семеновича 1917 року був відкритий театральний гурток. У новоствореній трупі грав також Антон Макаренко. До цього в Крюкові діяв лише літній театр у саду товариства тверезості. За спогадами Бориса Феофановича Гороновича, соратника Макаренка, гурток був створений для мобілізації коштів на обладнання школи та придбання інструментів для духового оркестру, а також «щоб Крюків просвіщати». З ініціативи Віталія Макаренка гурток назвали на честь Володимира Галактіоновича Короленка. Трупа написала письменникові лист з проханням дозволити використовувати його ім’я й отримала згоду.

Але актори-початківці відразу ж зіткнулися з труднощами. У спогадах Віталія Макаренка йдеться: «Був театр, де була сцена, але це все. Була одна-єдина декорація, але не було ні меблів, ні бутафорії, ні реквізиту, ні, головне, костюмів». Однак перший спектакль наприкінці січня 1918 року пройшов із успіхом: «на вулицях Крюкова з’явилися великі червоні афіші», а зал заповнила публіка. До 1919 року були поставлені спектаклі за п’єсами Олексія Толстого, Антона Чехова, Миколи Гоголя, Іллі Сургучьова, Августа Стріндберга. Спочатку вистави відбувалися близько двох разів на місяць, потім – щотижня. У 1919 році брати Макаренки покинули Крюків.

У 1922 році газета «Театр і музика» писала: «Крюків, що знаходиться на березі Дніпра, має самостійних 2 театри: "Карсо" й "Одеон" – перероблені з кіно. У першому грає трупа з Кременчука під режисерством артиста державних театрів А. М. Ангарова. Репертуар: "Царевич Олексій", "Павло I", "Воскресіння", "Ревнощі", "Дядя Ваня", "Страта", "Заради щастя", "Сім'я злочинця", "Злочин і кара", "Слухай, Ізраїлю", "Шерлок Голмс", "Нора". Репертуар старий і нецікавий. Виступають гастролери з Кременчука».

Будівля «Корсо» згоріла того ж року через несправність димоходу. Про пожежу згадує й Антон Макаренко в листі до свого брата: «"Корсо" згоріло й на його місці стоять мальовничі руїни…». Після пожежі було прийнято рішення звести для клубу заводу нову будівлю, й у 1927 році на тій же вулиці відкрився новий будинок культури, названий на честь робітника-революціонера Івана Котлова.

Будівля колишнього «Корсо» постраждала й під час Другої світової війни: у стіні снарядом була пробита діра. Діру потім заклали цеглою, але ще довгий час це місце виділялося на тлі темнішої цегли довоєнної кладки. В другій половині XX століття у відновленій будівлі довгий час містився магазин спортивних товарів, а вже в XXI столітті в колишньому театрі розташувалася приватна хлібопекарня.

Зараз будівля, обшита сайдингом, виглядає непоказно й не включена ні до переліку пам’яток архітектури, ні до переліку пам’яток культури та історії Кременчука.

Будівля театру «Корсо» в 2000-х © Wad K

Джерела

1. Крюков (от нашего корреспондента) // Театр и музыка. 1922, № 10, 5 декабря.

2. Макаренко В. С. Мой брат Антон Семёнович.

3. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука. 2-ге вид., перероб. та допов. Кременчук : Вид–во «Кременчук», 2001. 224 с. (рос. мовою).

4. Горонович Б. Ф., Тягун Ю. Ю. А. С. Макаренко у спогадах крюківчан // Історія Кременчука, Крюкова-на-Дніпрі та їх околиць. 2014-06-12.

5. Кобзар Валентин Володимирович. Культурне життя провінційного міста Кременчук // Околиці Кременчука.

6. Театр и кинотеатр Корсо // Околиці Кременчука. 2021-01-29.