Матеріал: мідь, бетон (або глина)
Скульпторка: Валентина Гнатівна Волкова
Відкриття: кінець 1970-х – початок 1980-х
Демонтаж: бл. 2000–2001
Зі спогадів Ігоря Шевченка: «В один із квітневих суботників перший секретар міськкому об’їжджав місто та контролював, як ідуть роботи. Зупинився біля 3-го корпусу КфХПІ і став розглядати «Мрійника». Не помітити його було складно – він височів громадою неподалік входу в 3-й корпус. Перший наказав покликати директора філії. Той прибіг. «Що це? Звідки воно?» – запитав Перший. Володимир Єлисейович почав розповідати (розповідь відтворити тут не можу, хоч і знаю цю історію). Перший вислухав і сідаючи в машину кинув: «Прибрати до *** матері...» Прибрали. А скульптура студентки того ж автора досі стоїть перед фасадом 1-го корпусу».
Через певну «безстатевість» статую в народі іноді називали «Маня-Ваня» або ж «мужик-баба».
У 1990-ті роки «Мрійник» був сильно пошкоджений вандалами або збирачами металу, які обідрали листову мідь. Було прийнято рішення не відновлювати статую, й десь у 2000–2001 роках її демонтували.
Світлина та деяка інформації взяті з фб-групи «Невідома історія Кременчука та району в світлинах, статтях, документах»
Немає коментарів:
Дописати коментар