Будівля Кременчуцького технікуму залізничного транспорту

Будівля 30 вересня 2018

Будівля Кременчуцького технікуму залізничного транспорту / Building of Kremenchuk Technical school of Rail transport

Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення (Наказ Управління культури Поставської ОДА від 03.06.2013 №196)
Розташування: вулиця Леонова, 14
Будівництво: 1904
Поверховість: 2

Будівля по вулиці Ново-Олександрівській (тепер – Леонова) була зведена у 1903–1904 роках для Кременчуцького технічного училища, заснованого 1878 року з метою забезпечення кадрами Харківсько-Миколаївської залізниці, яке до цього розміщувалось у будинку по вулиці Харчовій (тепер – Шевченка).

У новій будівлі закладу були не тільки навчальні приміщення для паралельних класів, а й технічні майстерні, квартири для адміністрації та гуртожиток на 120 мешканців.

Після Жовтневого перевороту на другому поверсі будівлі певний час розміщувався  клуб залізничного вузла.

З початку Німецько-радянської війни в будівлі технікуму влаштували 48-й евакошпиталь. Під час окупації німецько-фашистські загарбники розмістили на території технікуму концтабір, померлих та загиблих військовополонених ховали тут же, на подвір’ї, де зараз на їхню честь встановлений пам’ятний знак «Жертвам фашизму». Відступаючи, німці не встигли підірвати будівлю, й після звільнення міста від них, там розмістили 233-й евакопункт та 1021-й евакошпиталь. Воїнів, померлих у шпиталі, ховали в братських могилах на кременчуцьких кладовищах.

Сам технікум у 1941–1943 роках працював в евакуації в Тамбові, а після закінчення війни повернувся до Кременчука.

1989 року на фасаді будівлі була встановлена меморіальна дошка Героям Радянського Союзу Георгію Прокопенку та Федору Марченку, які були випускниками технікуму. Дошка була вкрадена наприкінці 1990-х і пізніше відновлена.

У тому ж 1989 році була встановлена пам’ятна дошка ще одному випускникові закладу – Герою Соціалістичної Праці Петру Кривоносу, яка теж була вкрадена невідомими в кінці 1990-х. Пізніше була відкрита дошка, на честь усіх п’ятьох Героїв Соціалістичної Праці, які навчалися в закладі: Костянтина Даниленка, Василя Камірного, Петра Кривоноса, Степана Примака та Надії Шаповал.

У 2003 році на честь 125-річчя з дня заснування технікуму на його подвір’ї встановили натурний зразок магістрального тепловозу 2TE116, виробленого на Ворошиловградському тепловозобудівному заводі імені Жовтневої революції (зараз – Луганський тепловозобудівний завод) у 1983 році

У червні 2013 року будівля ввійшла до реєстру пам’яток архітектури місцевого значення.

За час свого існування навчальний заклад декілька разів змінював свою назву і статус:
- Кременчуцьке технічне залізничне училище (1878—1907)
- Кременчуцький технікум механічної спеціальності (1907—1925)
- Кременчуцька технічна школа механічної спеціальності (1925—1931)
- Кременчуцький технікум залізничного транспорту (1931—2014)
- Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури (з 2014)

Галерея

Історичні світлини будівлі (до 1917)

Дворовий фасад будівлі (30 березня 2019)

Коридор першого поверху (30 березня 2019)

Вид від воріт (21 липня 2019)

Інтер’єри першого поверху (21 липня 2019)

Джерела

1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).

2. Додаток до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 грудня 2016 року.

3. Дудка В. І.  Історія Кременчуцького технікуму залізничного транспорту (Кременчуцького коледжу транспортної інфраструктури) [Електронний ресурс] // Історія та залізниця. – Режим доступу: http://dvi.ucoz.ua/index/istorija_tekhnikumu/0-4.