Пам’ятник матросам Дніпровської флотилії

Пам’ятник 25 квітня 2021

Статус: пам’ятка монументального мистецтва місцевого значення (Рішення виконкому обласної Ради народних депутатів від 23.04.1982 №247)
Розташування: Крюків, вулиця Івана Приходька (біля Крюківського мосту)
Відкриття: 1938, 1945; 1989
Скульптори: Г. Дзюба, Молчанов; П. Чечель, М. Посікіра
Архітектори: С. Ткаченко, Н. Павук

Дніпровська військова флотилія, більшу частину особового складу якої складали матроси-балтійці з Кронштадта, була створена в березні 1919 року. Командував флотилією, яка вела бої із загонами отаманів Д. Зеленого, Д. Струка, М. Григор’єва, із Збройними силами Півдня Росії та військами Директорії УНР, Андрій Васильович Полупанов.

«Пам’ятник відважним матросам Дніпровської флотилії, які загинули в боротьбі за владу Рад в роки громадської війни» вперше був споруджений у 1938 році на честь чотирьох молодих матросів, які загинули в бою у Крюківських плавнях у серпні 1919 року. Їхні тіла після завершення бою крюків’яни поховали там же, в плавнях. Авторами монумента стали скульптори-аматори: аптекар Г. Дзюба та робітник вагонобудівного заводу Молчанов, які створили пам’ятник з алебастрово-цементної суміші.

Під час Другої Світової війни пам’ятник був знищений німцями, але вже в 1945 році ті ж самі Молчанов і Дзюба відновили його на вцілілому постаменті.

Відновлений монумент, який 1982 року отримав статус пам’ятки монументального мистецтва місцевого значення, простояв до 1985 року, коли через численні руйнування було прийнято рішення про його заміну. Новий монумент був створений скульпторами Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики П. Чечелем та М. Посікірою, а також архітекторами С. Ткаченко і Н. Павук. Витрати взяв на себе Кременчуцький сталеливарний завод, виділивши 30 000 карбованців. Відкриття нового пам’ятника відбулося у 1989 році.

Сучасний пам’ятник являє собою скульптурну групу на гранітному постаменті: один матрос зображений у повний зріст із гвинтівкою, інший – лежить біля кулемета.

Спочатку на постаменті була встановлена плита з написом російською: «Памяти отважных моряков, павших в дни Гражданской войны за власть Советов / 1918 – 1919». Але в лютому 2016 року в рамках декомунізації у виконкомі відбулося засідання комісії з питань найменування об’єктів міського підпорядкування, увічнення пам’яті видатних діячів і подій, встановлення пам’ятних знаків у Кременчуці, яка постановила зняти табличку, а сам пам'ятник не чіпати, так як він є об'єктом культурної спадщини. На постаменті встановили нову плиту з написом: «Пам’яті загиблих матросів Дніпровської флотилії».

У наступні роки депутатка Кременчуцької міськради Ганна Павленко ще кілька разів порушувала питання щодо демонтажу пам’ятника, але її ініціативи не знайшли підтримки в ані в громади, ані в міськради, і станом на 2021 рік монумент залишається на своєму місці: в невеличкому сквері на розі вулиць Чумацький шлях та Івана Приходька біля в’їзду на Крюківський міст.

Галерея

Пам’ятник 24 червня 2018

Пам’ятник 25 квітня 2021

Джерела

1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).

2. Додаток до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 грудня 2016 року.

3. Памятник матросам Днепровской военной флотилии // История Кременчуга, Крюкова-на-Днепре и его окраин. 2018-12-05.

4. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.