Палац культури 1 грудня 2018
Статус: пам’ятка архітектури (Рішення виконкому обласної Ради народних депутатів від 23.04.1984 №165, Наказ Управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 № 196)
Розташування: вулиця Івана Приходька, 100
Будівництво: 1925–1927
Архітектор: Ф. Мазуленко
Поверховість: 2
Палац культури імені Івана Федоровича Котлова, який часто називають також «будинком культури», розташований у Крюкові, на розі вулиць Івана Приходька та Академіка Герасимовича, поруч із Крюківським парком та навпроти скверу Небесної Сотні. Належить Крюківському вагонобудівному заводу та є пам’яткою архітектури.
Історія
Після Жовтневого перевороту був створений клуб робітників вагоноремонтних майстерень, який розташувався в будівлі колишнього театру «Корсо». Але в 1922 році будівля через несправний димохід загорілася, відновлювати її під клуб було недоцільним, а будувати на цьому ж місті новий неможливо через щільність забудови.
Тому було прийняте рішення звести новий клуб на території колишнього саду протоієрея Федора Архангельського на розі вулиць Карла Лібкнехта (зараз – Івана Приходька) та Поселянської (зараз – Академіка Герасимовича). Сам сад теж був переданий клубу, й пізніше на його основі був розбитий сучасний Крюківський парк. Автором проєкту став кременчужанин Ф. М. Мазуленко, керував будівництвом Іван Олександрович Вовк.
Спорудження клубу почалося в 1925 році й велося силами робітників підприємства, які працювали на будівництві після трудової зміни та на суботниках. На будівництво було витрачено 400 тисяч рублів
1 травня 1927 року відбулося урочисте відкриття нового клубу робітників Крюківських вагоноремонтних майстерень, який отримав ім'я Івана Федоровича Котлова – робітника-революціонера, який у 1900–1916 роках працював у майстернях малярем.
Двоповерхова будівля клубу була виконана в стилі українського модерну з елементами народної архітектури й стала єдиним зразком такого роду в Кременчуці. У проєкті Ф. Мазуленко зумів органічно поєднати видовищну частину (фоє, вестибюль, глядацький зал на 800 місць із амфітеатром і балконом) і клубну (17 кімнат для гурткової роботи, бібліотека з просторою читальною залою). Стіни й стелі клубу були розписані в національному українському стилі, що сприяло єдності інтер’єру й зовнішнього вигляду.
У часи Німецько-радянської війни в будівлі деякий час розміщувався головний штаб резервної кавалерії, евакуаційні й військові шпиталі. Учасники художньої самодіяльності клубу створили добровільну агітбригаду, яка вирушила на фронт.
Після війни був здійснений капітальний ремонт будівлі: відремонтований глядацький зал вміщував 700 глядачів, було обладнано лекційний зал на 200 місць, створено технічний кабінет, кімнату відпочинку. Також придбали апаратуру для радіовузла та встановили два кіноапарата. 1947 року в танцювальному залі діяв нічний санаторій. Із 1953 року в клубі деякий час існувала філія міської музичної школи.
1985 року Постановою Української республіканської ради профспілок робочий клуб перейменовано в Палац культури імені Івана Федоровича Котлова.
На сьогодні Палац культури імені Котлова є одним із найстаріших закладів подібного типу в Україні. Станом на 2021 рік у ньому працюють 10 колективів художньої самодіяльності.
Галерея
Пам’ятник Леніну перед палацом (грудень 1958) © К. Крючевський
У сквері імені І. Ф. Котлова (жовтень 1979; фото з архіву Дмитра Філіна)
Палац культури бл. 1980 (джерело: Гладыш К. В. Архитектура и памятники Полтавщины: Путеводитель. – Харьков: Прапор, 1982.)
Палац культури бл. 1986 © П. Х. Лук’яненко
Палац культури 22 вересня 2018
Палац культури 3 листопада 2018
Вид із Крюківського парку 3 листопада 2018
Вид із Крюківського парку 25 квітня 2021
Зачілок палацу. Вид із вулиці Івана Приходька 7 листопада 2021
Джерела
1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. – Видання друге, перероблене і доповнене. – Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. – 224 с. (рос. мовою).
2. Додаток до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 грудня 2016 року.
3. Будинок культури ім. І.Ф. Котлова // ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
Немає коментарів:
Дописати коментар