Крива Руда на Першому Занасипу (12 червня 2016)
Витік у Кременчуці: біля кінця вулиці Вадима Пугачова
Гирло: Дніпро
Довжина відкритої частини на території Кременчука: бл. 7,2 км (дві ділянки: бл. 2,5 та бл. 4,7 км)
Крива Руда – невеличка річка, ліва притока Дніпра, що перетинає Кременчук із північного заходу на південний схід, приймаючи біля Міського саду свою ліву притоку – Сухий Кагамлик. Має виражене русло та кілька рукавів у межах Кременчука, верхня ж течія, на території Кременчуцького району, являє собою низку старорічищ, які, пересихаючи в сухий період року, перетворюються в низку розкиданих та розрізнених видовжених озер та боліт
На деяких картах ХІХ – початку ХХ ст. річки Сухий Кагамлик і Крива Руда не розрізнялися й об’єднувалися спільною назвою, й зараз часто на картах рукав на Щемилівці позначений як «Сухий Кагамлик», що є помилкою.
Назва річки вказує, ймовірно, на звивистість її русла та на колір води, або ж пов’язана із знаходженням біля неї рудних покладів.
Ще в XIX столітті Крива Руда, або, як її ще називали в Кременчуці, Кривушка, брала свій початок біля села Максимівка й протікала територією Кременчуцького району. В Кременчуці ж, злившись поблизу Міського саду з Кагамликом, протікала між сучасним заводом «Кредмаш» та парком МЮД, де тоді проходила північно-східна межа міста, Занасипом, а потім впадала в Дніпро.
Біля залізничного вокзалу через Криву Руду був перекинути дерев’яний міст, який з’єднував Олександрівську та Ново-Олександрівську вулиці, а неподалік – залізничний міст Харківсько-Миколаївської залізниці із шандорами, перед цим мостом та насипом був став. У ті часи річка була для мешканців Кременчука місцем купання й риболовлі.
У повоєнні роки на території міста Крива Руда була частково засипана, частково забрана в труби.
Тепер відкрита частина річки на території Кременчука починається поблизу кінця вулиці Вадима Пугачова й тягнеться паралельно Хорольській до проспекту Свободи; потім колектором протікає під територією заводу «Кредмаш» і знову виходить на поверхню біля початку Салганної вулиці. Далі відкритим каналом річка тече через Перший Занасип і, огинаючи з північного сходу Малокохнівський кар’єр, впадає в затоку Дніпра в районі дачного кооперативу «Граніт». Після каналізування річки під залізничним мостом біля вокзалу було прокладено автомобільну дорогу з тротуаром.
Також є два інших рукави: один, заболочений та зарослий, пролягає через Ревівку й впадає в Дніпро в районі Затонної вулиці; інший тягнеться уздовж Щемилівки й території колишніх артскладів і впадає в затон біля яхт-клубу «Посейдон».
Зараз Крива Руда в усіх місцях перетину з вулицями міста протікає колекторами, єдиний місток через основне русло – пішохідний на Першому Занасипу, на стежці, що веде до промзони. Між Троїцькою вулицею та проспектом Свободи на лівому березі річки на території колишнього скверу «Космос» стоїть Свято-Троїцька церква, а на правому розташована архітектурна пам’ятка початку XX століття – Казарми 35-го Брянського піхотного полку.
Вода в Кривій Руді дуже забруднена й має сильний неприємний запах, особливо в нижній течії на Першому Занасипі. Попри це в останні роки на річці можна зустріти різноманітних коловодних птахів.
Галерея
Крива Руда на Першому Занасипу (12 червня 2016)
Крива Руда на Другому Занасипу, вулицями Салганною та Занасипський шлях (14 квітня 2019)
Крива Руда на Першому Занасипу (14 квітня 2019)
На березі Кривої Руди біля Малокохнівського кар’єру (14 квітня 2019)
Крива Руда біля Гранітної вулиці (23 травня 2021)
Крива Руда біля Свято-Троїцької церкви (17 жовтня 2021)
Джерела
1. Полтавщина : енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького; «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана. – Київ: «Укр. Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. – 1022 с., [24] арк. іл.: с. 425.
2. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. – Видання друге, перероблене і доповнене. – Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. – 224 с. (рос. мовою).
3. Можарова Т. М. Про топоніміку Кременчуцького краю / Тамара Миколаївна Можарова // Материалы научно – практической конференции “Кременчугу – 435 лет” / Тамара Миколаївна Можарова. – Кременчук, 2006.
4. Історико-архітектурний опорний план міста Кременчука. Пояснювальна записка – Полтава, 2019. – 223 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар