Пам’ятник Воїну-визволителю

Пам’ятник 5 серпня 2016

Статус: пам’ятка історії місцевого значення (Рішення виконкому обласної Ради народних депутатів від 23.04.1982 №247)
Розташування: сквер імені Олега Бабаєва
Відкриття: 1951; 1987
Скульптор: Г. П. Васюк
Архітектор: С. І. Ткаченко
Матеріал: залізобетон, мідь; граніт

До Другої світової війни на місці, де зараз стоїть монумент, був Будинок друку (міська типографія імені Г. Петровського «Кремдрук»). Після визволення Кременчука від німців та повернення більшовиків 29 вересня 1943 року над руїнами Будинку друку підняли червоний прапор. Упродовж повоєнних років територія майбутнього Жовтневого скверу була розчищена від руїн, а вже в 1950 році сквер був відкритий.

У цьому ж році архітектор міста Лев Миронович Шлапаковський розробив проєкт центральної меморіальної частини скверу з композиційною домінантою – пам’ятником Воїну-визволителю.

Але недовгий час, із липня до вересня 1950 року, під час першого етапу Корейської війни, на місці спорудження монумента стояв стенд із мапою Корейського півострова, зроблений із ДСП чи дерева, на якому кожного дня червоною стрічкою позначалось просування північнокорейських військ на південь. Коли ж війська ООН, які прийшли на допомогу Південній Кореї, почали контрнаступ, стенд прибрали й встановили паркан.

Урочисте відкриття монумента відбулося 22 вересня 1951 року й було приурочене до 8-ї річниці визволення Кременчука від німецьких окупантів.

Залізобетонний пам’ятник заввишки у 6 метрів був виготовлений на замовлення Кременчуцького міськвиконкому на Харківському скульптурному комбінаті.

Пам’ятник являв собою скульптуру радянського воїна в касці, плащ-палатці, з автоматом і прапором у руках і мав, за задумом скульпторів, справляти враження, ніби солдат зійшов на постамент після багатьох походів і залишився тут навіки.

У 1982 році монумент отримав статус пам’ятки історії місцевого значення.

До 40-річчя визволення Кременчука, в 1983 році, на п'єдесталі пам'ятника встановили меморіальну дошку з написом: «На цьому місці над колишньою будівлею Будинку друку 29 вересня 1943 воїни 2-го батальйону 19-ї мотострілецької бригади під командуванням капітана Ш. Н. Гогорішвілі першими поставили Червоний прапор над звільненим Кременчуком».

1987 року скульптура Воїна-визволителя, яка за давністю втратила естетичний вигляд і навіть розсипалася при демонтажі, була замінена. Нова скульптурна фігура із залізобетону, вкрита кованою міддю під патину, була виготовлена на Львівській експериментальній керамічно-скульптурній фабриці (скульптор – Г. П. Васюк, архітектор – С. І. Ткаченко). Після реставрації на солдаті вже шинель, а прапор і автомат він тримає над головою. Згодом скульптуру пофарбували в сірий колір.

У 2001 році до 430-річчя Кременчука й 58-ї річниці визволення міста знов були проведені роботи з реконструкції монумента: біля пам’ятника встановили меморіальні плити з червоного граніту у вигляді тумб з вмонтованими в них гільзами гарматних снарядів з поіменними списками воїнів та підпільників, полеглих під час оборони та визволення Кременчука, та кременчуківців, які загинули на фронтах Другої світової війни. Напис на пліті ліворуч від пам’ятника: «Пам'ять про сім тисяч героїв-кременчужан, полеглих в боях за свободу і незалежність Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни / 1941–1945 рр. / навіки залишиться в наших серцях. Вдячні нащадки». Напис на плиті праворуч від памятника: «Вони загинули, щоб ми жили. Вічна пам'ять тисячам відомих і невідомих воїнів Радянської Армії, які полягли в боях за місто Кременчук у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945».

У 2016 році плита на постаменті монумента з написом російською «Слава героям Советской Армии, отстоявшим свободу и счастье нашего народа / 1941–1945» була замінена іншою з написом «Воїну-визволителю м. Кременчука / 29 вересня 1943 року / Встановлений у 1951 р. / Реконструйований у 2001 р.» Але бокові плити зі згадкою про «Велику Вітчизняну війну», що є порушенням законодавства, станом на 2023 рік ще не були замінені.

Галерея

Пам’ятник бл. 1971 © І. О. Кропивницький

Пам’ятник бл. 1974 © В. Д. Стельмах

Пам’ятник бл. 1981 © Ю. К. Рупін

Пам’ятник бл. 1983 © В. Кримчак

Пам’ятник 1 січня 2019

Пам’ятник 21 січня 2022

Джерела

1. Музиченко Н. В., Соколова І. М. Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах / наук. ред. О. М. Байрак. Кременчук : ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. 192 с., 220 іл.

2. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.