Будинок поліцмейстера Козачка

Будинок поліцмейстера Козачка 27 травня 2018

Статус: пам’ятка архітектури місцевого значення (Наказ Управління культури Полтавської ОДА від 03.06.2013 №196)
Розташування: вулиця Ігоря Сердюка, 10/25
Будівництво: початок XX ст.
Поверховість: 2

Будинок поліцмейстера Козачка (в деяких джерелах – О. Казачека) був зведений на початку XX століття в тій частині Петровської вулиці (сучасна вулиця Ігоря Сердюка), де селилися заможні кременчуківці: вищі міські чини та багаті купці. Будинок у стилі модерн був прикрашений ліпними масками й кованими деталями.

Після встановлення в Кременчуці більшовицької влади в колишньому будинку поліцмейстера, який мав великий двір і був обнесений високим парканом, розташувався міський відділ НКВС. Тоді, за спогадами кременчуківців, у його підвалах, а також у підвалах сусіднього будинку – колишнього будинку кондитера Силаєва – людей жорстоко допитували, катували й навіть розстрілювали, ховаючи тіла вбитих на Ревівському кладовищі.

У 1996 році в пам’ять про невинні жертви сталінських репресій з ініціативи товариства «Меморіал» біля будинку встановили пам’ятний знак.

Під час Німецько-радянської війни будівля була сильно пошкоджена. Після війни її відбудували для Міністерства державної безпеки, але пізніше, в 1970–1980-х роках, у ній уже розміщувався міський Будинок піонерів. Кімната з балконом на другому поверсі (колишній кабінет поліцмейстера) використовувалась як міський штаб піонерів. На другому поверсі також були службові кабінети, фотолабораторія, радіостанція. На першому – танцювальний зал (під кімнатою з балконом), студія малювання. У підвалі – роздягальня. Після того, як на колишній Красній площі був зведений новий Будинок політосвіти (зараз – 5-й корпус КрНУ), Будинок піонерів переїхав у будівлю на Квартальній вулиці, що звільнилася; а в колишньому будинку поліцмейстера розмістили поліклініку шпиталя для ветеранів Німецько-радянської війни. Пізніше поліклініку повернули на перший поверх шпиталя, а її місце зайняв міський відділ охорони здоров’я.

Нині будинок фактично стоїть на межі основної та західної, периферійної частини скверу Олега Бабаєва. Від воріт та паркану маєтку залишився лише один пілон.

Станом на 2024 рік у будинку міститься Департамент охорони здоров’я Кременчуцької міської ради. Будівля має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Галерея

Вуличний фасад будинку (18 вересня 2016)

Вуличний фасад будинку (27 травня 2018)

Задній фасад (1 січня 2019)

Вид від будинку Силаєва (10 жовтня 2019)

Задній і боковий фасад (19 серпня 2020)

Джерела

1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука. 2-ге вид., перероб. та допов. Кременчук : Вид–во «Кременчук», 2001. 224 с. (рос. мовою).

2. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.