Прогулянки Кременчуком: історія, архітектура та природа Кременчука: Ліс на Артскладах

субота, 3 серпня 2024 р.

Ліс на Артскладах

Ліс на Артскладах 27 травня 2018

Розташування: в кінці вулиці Небесної Сотні (на території колишніх артилерійських складів)
Площа: бл. 45 га

Із 1873 до 2003 року в кінці сучасної вулиці Небесної Сотні, за каналом, між Щемилівкою та Ревівкою, розташовувалися артилерійські склади. Поруч із ними довгий час існувало велике кладовище, поділене на православну, старообрядницьку, єврейську та караїмську частини. У 1930-ті роки територія артскладів була розширена за рахунок цього кладовища, що супроводжувалось пограбуванням і знищенням могил, руйнуванням пам’ятників і склепів. Багато надгробків було використано в будівництві, а кістки небіжчиків зі склепів та могил просто викидали в озеро на місці затоплених каменоломень або ж закопували в іншому місці. Але деякі поховання збереглися.

Артилерійські склади були ліквідовані в 2003 році, після чого всі боєприпаси були вивезені, а територія передана міській громаді. За самою ж місцевістю закріпилася народна назва – «Артсклади».

Протягом двох наступних десятиліть існували різні плани використання великої території (близько 80 гектарів) майже в центрі міста. Спочатку планували збудувати тут мікрорайон «Озерний». Потім територією колишніх артскладів зацікавилося єврейське товариство «Релігійна громада іудеїв «Бейт ахаїм», яка виступила з ініціативою збудувати на місці колишнього Єврейського кладовища меморіально-культовий комплекс та паломницький центр, адже є версія, що тут поховані дві доньки засновника брацлавського хасидизму раббі Нахмана з Брацлава: Сара і Хая. За іншою версією – лише Сара, яку хасиди почитають як праведницю. Висловлювалися пропозиції створити великий парк. Врешті-решт міська влада відвела цю територію під земельні ділянки для учасників АТО, але через складний рельєф та відсутність комунікацій станом на 2024 рік освоєння та забудова цієї території ледь почалося.

Тим часом покинуті військовими об’єкти руйнувалися, розбиралися на будматеріали й розграбовувалися. Між зруйнованими будівлями влаштовували стихійні сміттєзвалища. Бурхливу діяльність розгорнули «чорні археологи» й збирачі металу. Одночасно з цим відбувалося природне залісення західної частини території, де й до цього була багато старих дерев.

Таким чином, територія колишніх артскладів природним чином розділилася на дві частини: східну, безлісу, навколо озера на місці затоплених міських каменоломень ХІХ століття, та західну, яка являє собою листопадний ліс із руїнами колишніх будівель, залізничними платформами без колій, залишками поховань та стихійними сміттєзвалищами. Навряд чи цей ліс проіснує довго. Найімовірніше, територія із часом буде забудована.

Галерея