Вид на площу з півдня (25 жовтня 2020)
Місцевість: Центр
Район: Крюківський
Площа: бл. 0,88 га
Рік заснування: 1870
Покриття: асфальт
Площа почала формуватися в 1870 році, коли розпочався рух поїздів тільки-но відкритою лінією Полтава – Кременчук Харківсько-Миколаївської залізниці. Тоді Ярмаркову площу, яка існувала на місці парку МЮД, продовжили до новозбудованого вокзалу. Тоді ж на площі перед вокзалом розбили невеличкий скверик. Навколо розташувалися готельчики, трактири, крамниці.
За радянських часів площу та сквер відновлювали після руйнувань Визвольних змагань та особливо Німецько-радянської війни, під час якої всі споруди на площі, крім водонапірної вежі, були зруйновані. Серед них, окрім будівлі вокзалу, можна згадати ще так званий «червоний будинок» (будинок з червоної цегли), який можна побачити на багатьох світлинах, зроблених німцями в період окупації.
Так, 6 листопада 1946 року відбулося урочисте відкриття відновленого вокзалу. Биті цеглини, будівельне сміття робітники звалювали на площі та в сквері перед вокзалом, тому напередодні травневих свят 1947 року під час суботника працівники залізничного вузла впорядкували Привокзальну площу: засипали ями, висадили в сквері дерева та квіти.
Тоді ж у сквері зі сторони парку Міжнародного юнацького дня встановили пам’ятник «Ленін і Сталін у Горках», який простояв до 1956 року.
Згідно з рішенням «Про план заходів з благоустрою міста в 1957 році» (від 09.05.1957 р.)» у 1958 році розпочалася реконструкція Привокзальної площі. Впродовж 1958–1960-х років її територія була замощена бруківкою з подальшим двошаровим асфальтобетонним покриттям, улаштовані асфальтові тротуари, зовнішнє освітлення, вхідні сходи до будівлі вокзалу, гранітний парапет, фонтан, проведено озеленення. Фонтан працював недовго: вже в 1970-х роках басейн фонтану облаштували під клумбу.
Остання реконструкція площі відбулася в 2005 році, коли поруч зі старими були висаджені нові дерева, покладена плитка, встановлені нові лави та ліхтарі.
До 2013 року значну частину площі займали міжміські маршрутні таксі, але потім для них облаштували стоянку біля торговельного центру «Амстор».
Як вже йшлося, в часи Німецько-радянської війни із споруд на площі вціліла тільки водонапірна вежа. Уся ж інша сучасна забудова післявоєнна. Крім будівлі вокзалу (на східному боці) зараз на площі є два одноповерхових будиночки торговельного призначення (з північного боку), сквер із басейном колишнього фонтану облаштованим під клумбу (із західного боку), капличка на честь святого мученика Георгія Переможця (на південному боці). Тут же починається пішохідний шляхопровід, який веде на Перший Занасип.
Щозими на Привокзальній площі функціонує пункт обігріву, а до новорічних свят традиційно встановлюють ялинку.
Галерея
Вид на площу зі скверу (24 березня 2019)
Вид від вокзалу (24 березня 2019)
Початок шляхопроводу й водонапірна вежа (24 березня 2019)
Вид на площу із півдня від вулиці Старшого лейтенанта Кагала (25 жовтня 2020)
Джерела
1. Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука. 2-ге вид., перероб. та допов. Кременчук : Вид–во «Кременчук», 2001. 224 с. (рос. мовою).
2. Музиченко Н. В., Соколова І. М. Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах / наук. ред. О. М. Байрак. Кременчук : ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. 192 с., 220 іл.
3. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.
Немає коментарів:
Дописати коментар