Парк «Придніпровський»

Алея вздовж набережної (2 грудня 2018)

Розташування: Центральна набережна
Відкрито: 1960
Площа: 18 га
Статус: парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва (Рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради № 531 від 13.12.75 р.)

Розташування та опис

Придніпровський парк розташований на березі Дніпра в центрі Кременчука, обмежений зі сходу вулицею Коцюбинського, площею Перемоги та вулицею Логінова, із півдня – Першотравневою вулицею та територією річкового вокзалу, із заходу – дамбою, із півночі – Троїцькою вулицею (якщо включати до території парку частину Центральної набережної до скверу «Фантазія»), Садовим провулком та вулицею Гоголя.

Придніпровський є типовим зразком так званого «парку культури й відпочинку», на території якого можна виділити зони в залежності від характеру використання: зона масових заходів (головна алея, літня сцена та танцювальний майданчик), розваг та атракціонів (переважно вздовж Садового провулку та колишнього Штабного скверу), дитяча ігрова та спортивно-оздоровча зони (вздовж Садового провулку та в Штабному сквері), господарча (біля літньої сцени), тихого відпочинку (набережна та алеї південної частини парку).

Історія

Ідея створення парку на набережній висловлювалася, як мінімум, із 1913 року.

У 1929 році для захисту Кременчука від повеней на березі Дніпра в центральній частині міста була зведена дамба. Територія біля дамби була досипана й піднята над береговою смугою. На піщаних ґрунтах набережної висадили дерева та розбили сквер. Хоча при зведенні дамби були враховані рівні минулих розливів у Кременчуці, в 1931 році під час найбільшої за весь час спостережень повені набережна постраждала, її відновлювали два наступних роки.

У середині 1930-х років облаштування скверу продовжувалося: вздовж Дніпра проклали дві паралельні алеї, розбили клумби, встановили лави, спорудили фонтан. По центру округлого басейну фонтану серед очерету поставили скульптуру журавля з піднятою головою, із дзьоба журавля бив струмінь води, навколо басейну була клумба.

У 1930-х роках неподалік від пристані, навпроти скелі-реєстру, був ще один сквер, із двома алеями, які діагонально перетиналися. Територія цього скверу згодом увійшла до території Придніпровського парку.

У 1949–1950-х роках, коли Кременчук ще лежав у руїнах, на набережній працівники управління благоустрою висаджували дерева та кущі. Тоді ж уздовж тротуару набережної встановили скульптури «Спортсмен» і «Спортсменка», лави, відновили довоєнний фонтан, але вже з іншою скульптурою – «Олені». Ця ділянка згодом мала стати частиною великого міського парку, створення якого передбачалося схемою генерального плану міста за 1947 рік.

У 1950 році інститут «ДІПРОМІСТО» (Державний інститут проектування міст) починає розробку проєкту парку на набережній площею 32 га. У 1952 році затвердили другий варіант генерального плану міста, пов’язаний із будівництвом ГЕС. Тоді ж внесли зміни й до проєкту парку.

Кілька років тривала підготовка території під парк. Навесні 1954 року провели кілька недільників, у яких узяв участь 61 колектив підприємств міста. Під час цих недільників було вивезено 662 м3 будівельного сміття.

У 1955 році був затверджений новий генплан Кременчука, згідно з яким передбачалося збільшення площі зелених насаджень у місті, в тому числі й створення парку на набережній. У 1955–1959 роках Харківський філіал «ДІПРОМІСТО» складає новий проєкт парку та розробляє проєктну документацію (автор проєкту – старший архітектор Харківського філіалу В. К. Щербань), а в січні 1960 року проєкт парку площею 24,2 га був затверджений виконкомом Полтавської обласної ради.

У квітні 1960 року почалися роботи з розбивки парку, до яких залучили працівників підприємств, державних установ, навчальних закладів, студентів, школярів. На територію парку, розташовану на другій піщаній терасі Дніпра, завезли родючий ґрунт, і вже навесні 1960 року були висаджені перші дерева.

Головний вхід до парку зробили по осі вулиці Леніна з південно-західного боку площі, він був вирішений у вигляді двох пілонів із металу й пластмаси молочного кольору на гранітному цоколі з освітлювальною арматурою всередині.

Центральна алея – основний композиційний елемент парку –– з’єднала площу з набережною. Більшість алей були прокладені з використанням покриття існуючих вулиць та провулків історичної частини міста, які увійшли до території парку: Банного провулку (алея вздовж огорожі залізничної лікарні), Успенського провулку (центральна алея), Дніпровського провулку (липова алея з округлою клумбою, праворуч від центральної), Садового провулку (вздовж шпиталю), Мальцевської вулиці (раніше – Набережна, перед будівлею залізничної лікарні, паралельно набережній).

Парк поділявся на 5 секторів: культурно-освітньої роботи й видовищних заходів, тихого відпочинку, спортивний, господарчий, санаторно-курортний (проєктувався на базі лікарні залізничників). Будівництво передбачалось у дві черги. До першої черги входили естрада, танцювальний майданчик, лекторій, виставковий павільйон, павільйон тихих ігор, ресторан, 4 торгових кіоски, тир, управління парку, майстерні, гараж, 2 громадські вбиральні, зовнішнє освітлення. До другої черги – кінотеатр, 2 торгових кіоски, 2 громадські вбиральні, зовнішнє освітлення. Були зроблені лінійні посадки по периметру парку й уздовж алей, а також групові посадки дерев і кущів з галявинами, висаджені багаторічні квіти. Реалізувати всі пункти не вдалося.

У 1975 році Придніпровський парк (у т. ч. друга черга – Ювілейний парк) отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва й був занесений до переліку природно-заповідного фонду місцевого значення. А в 1978 році інститутом «Укрдіпроінжпроект» був розроблений проєкт реконструкції першої черги парку, згідно з яким у 1985 році провели дендрологічне обстеження, яке показало, що щільність насаджень становить 360 дерев і 455 кущів на 1 га, що виявилося «забагато», тому вирішили ліквідувати 622 дерева, 589 кущів та 1190 погонних метрів живої огорожі.

Так зникли з першої черги парку тамарикс, скумпія, смородина золотиста, спірея калинолиста, калина (форма «Бульденеж»), карагана плакуча, свидина біла, жимолость татарська, бузок різних сортів. Не були споруджені проєктовані фонтани, не збагатився багаторічниками квітковий асортимент, натомість у центрі парку була влаштована невелика штучна водойма, біля якої встановили скульптури казкових героїв: лікаря Айболитя, ведмедика, мавпочки, тигра. Зараз штучна водойма перетворена на альпійську гірку.

У скрутні 1990-ті роки парк занепадав: зеленим насадженням не вистачало догляду, парк заростав бур’янами, споруди повільно руйнувалися.

У 1996 році на баланс міського парку культури «Придніпровський» був переданий заснований ще 1874 року Штабний сквер, територія якого ввійшла до території парку, продовживши її на північ до вулиці Гоголя.

Сучасність

Парк, цінний своїми зеленими насадженнями, має важливе водоохоронне, рекреаційне, санітарно-гігієнічне, науково-освітнє, культурне й естетичне значення.

Станом на 2009 рік науковці Кременчуцького краєзнавчого музею нарахували в парку 69 видів і форм дерев та 52 види і форми кущів. Тут водяться їжаки й білки, гніздиться близько 50 видів птахів, серед яких співочі малинівка, вивільга, ковалик, зяблик, а також традиційні граки, ворони, голуби, горобці, синички. Залітають до парку представники водно-болотних видів, біля берега Дніпра під дамбою часто можна спостерігати лебедів; серед хвойних дерев останнім часом можна спостерігати сову вухату, а взимку прилітають снігурі, шишкарі та омелюхи.

У Придніпровському парку та навколо нього доволі багато об’єктів мистецтва, архітектури, історії та природи; нижче деякі з них (станом на 2021):

• Скеля – гранітний реєстр
• Будинок для спостереження за рухом по Дніпру (Вежа ансамблю Новоросійських губернських присутствених місць) (до 1787)
• Комплекс споруд Кременчуцького військового шпиталю (сер. XIX ст.)
• Дамба Центральної набережної (1929)
• Фонтан «Олені» (бл. 1950)
• Скульптурна група «Лікар Айболить і звірі» (кін. 1980-х)
• Пам’ятний знак «Жертвам Чорнобиля» (2000)
• Скульптура «Щука з Кременчука» (2009)
• Пам’ятний знак «Катинський дуб» (2013)
• Скульптурна група «Галявина казок» (2015)
• Інсталяція «Стільці» (2019)
• Технічний пам’ятник «Вертоліт Мі-2» (2020)

Водночас, деякі споруди та арт-об’єкти було втрачено, наприклад: кінотеатр «Дніпро» в Штабному сквері (1950) і фонтан перед ним (1914; 1950), будинок ігрових атракціонів являють собою руїни, скульптура «Хитун-Бовтун» (2003) була пошкоджена й демонтована в 2007 році.

У парку є велика кількість атракціонів, дитячих ігрових і спортивних майданчиків, літня сцена, танцювальний майданчик, пляж, кав’ярні й ресторани, прокат sup-дошок, байдарок та каяків.

Зараз перша черга парку перебуває на балансі комунального закладу «Міський парк культури і відпочинку «Придніпровський»: у парку регулярно проводяться санітарні рубки, обрізка дерев, здійснюються нові посадки (лінійні насадження горобини звичайної, «бузковий гай»), облаштовуються ландшафтні композиції.

Триває реконструкція парку: розпочали будівництво фонтану, доріжки вимощують плиткою, встановлюють нові лави, збудовані нові дитячі й спортивний майданчики, регулярно з’являються нові арт-об’єкти.

У листопаді 2019 року поблизу літньої сцени та скульптурної групи «Лікар Айболить і звірі» спорудили шахову альтанку, а у вересні 2020 крізь увесь парк із півдня на північ була прокладена перша в Кременчуці «велодоріжка», яка являє собою просту розмітку посередині паркових алей.

Галерея

Оглядове колесо (1 січня 2014)

Оглядове колесо (1 січня 2018)

Алея атракціонів (27 лютого 2018)

Садовий провулок біля комплексу Кременчуцького військового шпиталю (27 лютого 2018)

Оглядове колесо (27 лютого 2018)

Атракціон «Веселі гірки» (9 березня 2018)

Південна частина парку (2 грудня 2018)

На набережній (2 грудня 2018)

Новорічний вечір (31 грудня 2018)

Алея вздовж набережної (13 квітня 2019)

Доріжка біля літньої сцени (11 травня 2019)

Вид на парк із «чортового колеса» (10 серпня 2019)

Квітник (19 серпня 2019)

На набережній (19 серпня 2019)

Алеї парку (20 жовтня 2019)

Літня сцена (1 січня 2020)

Поблизу зупинки «Річковий вокзал» (29 лютого 2020)

Центральна алея (18 вересня 2020)

Велодоріжка (18 вересня 2020)

На набережній (27 грудня 2020)

Тиха алея (27 грудня 2020)

Оглядове колесо (27 грудня 2020)

Танцювальний майданчик (27 грудня 2020)

Старий туалет (1 січня 2021)

Оглядове колесо (1 січня 2021)

Джерела

1. Музиченко Н. В., Соколова І. М. Смарагдові шати Кременчука: історія міста в парках і скверах. – Кременчук, ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2016. – 192 с., 220 іл.

2. Матеріали кременчуцьких ЗМІ.